Янтар Полісся
+38(098)302 00 00
Передзвоніть мені
UAH
  • UAH
  • USD
УКР
0
  1. Дорогоцінні обереги – марновірство чи таємниця Всесвіту?
  2. Вітчизняні самоцвітні талісмани

Натуральні сонячні самоцвіти відвіку вабили людей своїм приємним забарвленням, м’яким золотавим сяйвом, теплом, що крилося під гладенькою поверхнею. Не дивно, що цей коштовний камінь став популярним матеріалом для сувенірів, амулетів і аксесуарів. Наша стаття розповість Вам як, де і чому виготовляли талісмани із застиглої смоли, а ще пояснить джерела чарівної сили, що приписувалась цим виробам.

Дорогоцінні обереги – марновірство чи таємниця Всесвіту?

У давнину світогляд Homo sapiens був набагато більш фантазійним, аніж зараз. З одного боку, ще не сформувалось поняття науки, з її чітким доказовим апаратом, раціональним підходом до проблем і орієнтацією на істину; з іншого, навколо постійно чигали загрози та незрозумілі феномени – від стихійних лих до фізіологічних процесів. Тому наші предки намагалися не лише осягнути механізм незвіданих явищ, але й вплинути на них – забезпечити собі успіх у справах, перемогу в бою, міцне здоров’я чи добрий врожай. І одним із інструментів для цього стали бурштинові амулети.

бурштинові амулети

Назва подібних речей походить від латинського слова «amulētum», яке, в свою чергу, є трохи видозміненим грецьким «ἀποτρόπαιος» – «той, що відводить порчу». Власне, таке найменування швидше представляє буквальний опис функцій – могутній талісман мусив захищати від лих і притягувати удачу. Він був своєрідним містком між астралом і реальністю, котрий гарантував, що до особистих вмінь, талантів та рис характеру хазяїна долучатимуться ще й потойбічні – якраз ті, яких не вистачає в житті – а шанси завжди будуть складатися на його користь.

Що може стати оберегом? Залежно від епохи – мало не кожен відомий предмет, від випадкової знахідки до власноруч створеного шедевру, на який витрачали роки копіткої праці. Звісно, з часом амулети еволюціонували, набуваючи глибокого змісту. Наприклад, у примітивних суспільствах вони підбиралися за принципом прямої тотожності: кістки чи ікла хижих тварин, добуті на полюванні, наділяли меткого мисливця гострими чуттями, витривалістю і фізичною міццю, а самоцвіти, що променилися світлом Сонця, обороняли від мороку та жахливих істот, які там таїлися. Зокрема, цю якість мерехтливих камінців високо цінували в древньому Єгипті, де побутував культ денного світила: ними декорували шати жерців і фараонів, погребальне начиння та храмові реліквії. Подібні вироби археологи дістали із гробниць Аменхотепа I (1525-1504 рр. до н.е.), Тутанхамона (1332-1323 рр. до н.е.) і цариці Хатшепсут (1479-1458 рр. до н.е.). Вважалося, що застигла смола несе в собі часточку життєдайної енергії Космосу, відганяє злих духів, хвороби та недоброзичливців.

Кулон-амулет з рогу оленя і бурштину «Ікло вовка»

А ось античні греки не просто носили необроблені фрагменти бурштину, але й вирізьблювали із них метафоричні об’єкти, щоб підсилити позитивний ефект. Приміром, фігурка сови уособлювала вже не тільки ніч або темряву, але й мудрість, розсудливість і пильність. Така алегорія виникла з огляду на поведінку птаха – схильність ховатися вдень сприймали як властиве філософам прагнення до усамітнення та накопичення знань. Схожим чином функціонувала й решта статуеток-талісманів: коштовна подоба їжака приносила своєму власнику плодючість, щедрість і бадьорість, квіти (як правило, троянди) підкреслювали жіночу вроду та продовжували молодість, черепаха служила атрибутом Афродіти (згідно із легендою, ця богиня зродилася із піни прибою) та запорукою стабільності – через свій міцний панцир.

Популярні товари

У Середньовіччі розмаїття трактувань знову зросло – тепер уже внаслідок розповсюдження християнства. Традиційні самоцвітні амулети оголосили язичницькими ідолами, однак їх не знищили повністю, а лише асоціювали зі святими подвижниками чи епізодами з Біблії. Зокрема, риба, яка в римлян втілювала достаток, стала емблемою Господа – адже у грецькій мові іменник «ΙΧΘΥΣ», що позначає морських жителів, ідентичний з акронімом (абревіатурою з перших літер) фрази «Ісус Христос, Син Божий, Спаситель». Мушля із застиглої смоли символізувала хрестильну купіль та очищення від гріхів, прудкий дельфін – порятунок від спокус, лілея – милосердну і невинну Діву Марію, півень – звільнення від омани та бісівських навіювань (корені цього вірування – новозавітній переказ про апостола Петра, котрий тричі відрікся від Христа після його арешту й ледве схаменувся після дзвінкого кукурікання), а заєць – чудо Воскресіння (через його пишну шубку, яка перефарбовується щосезону). А ще завдяки своєму вигадливому забарвленню природні камені користувалися величезним попитом як сировина для натільних хрестиків, ікон і ладанок – їхній іскристий блиск нагадував про блаженство Небесного Царства.

Хрестик з бурштину

Утім, поряд зі «світлими» праведними оберегами існували й «темні», які застосовували чаклуни та алхіміки. Для цієї мети найчастіше вживали інклюзи – уламки застиглої смоли, де мільйони років тому застрягли метелики, бджоли, скорпіони, павуки, дрібні ящірки, уламки кісток, пелюстки або гілочки нині вимерлих рослин. Такі талісмани могли як наводити пристріт, так і обороняти від лихого ока заздрісників, обдаровувати звитягою і везінням, приваблювати кохану людину чи призводити до вагітності.

Із початком епохи Просвітництва інтерес до амулетів не згасає, проте на зміну магічному мисленню приходять достовірні експерименти й усесторонній аналіз даних. Детальні дослідження розвінчали фантастичний ореол багатьох езотеричних предметів, та самоцвітні вироби зберегли свої позиції – виявилось, що секрет їхньої результативності полягає в унікальному хімічному складі. Цілющі камені містять значну кількість йоду, магнію, калію, фтору, селену і фосфору, одначе їхній головний скарб – бурштинова кислота й ефірне масло. Ця органічна сполука комплексно впливає на весь організм: пришвидшує обмін речовин, зміцнює імунітет, попереджує захворювання щитовидної залози, легень і шлунково-кишкового тракту, нормалізує сон і настрій.

Вітчизняні самоцвітні талісмани

Про лікувальний та чудодійний потенціал застиглої смоли знали ще трипільці. Археологи нерідко зустрічають речі з бурштину вздовж торгових шляхів, у степових курганах і на місцях стародавніх поселень – наприклад, на Київському Подолі, у селищах Ходосівка-Рославське (Київщина) і Тальянки, стоянках Межиріч, Семенівка й Мізин (Черкащина). А оскільки на території Рівненської, Волинської та Житомирської областей є великі й легкі для видобутку родовища сонячних каменів, там коштовностями навіть опалювали оселі! Утім, у подібних вчинків є і практичний сенс – дим, що піднімався від вогнища, був ароматнішим за ладан, очищував повітря, запобігав епідеміям і сприяв хорошому самопочуттю.

Ювелірні вироби з бурштину

Та основне призначення поліських самоцвітів – ювелірно-естетичне. Різниці між звичайними прикрасами та оберегами фактично не існувало – будь-який виріб міг мати заряд потужної енергетики, яка відлякувала нечисту силу, допомагала в господарстві, сприяла особистому щастю і примножувала статки. Тому бурштинові намиста, браслети, персні, кольє і сережки (разом із гаптованими сорочками, вишитими рушниками, Петриківськими візерунками та писанками) супроводжували українців від народження й аж до смерті.

Зокрема, немовлятам у сповиток клали довгі низки округлих шліфованих камінців – вони полегшували прорізування зубів, усували капризи та проблеми зі сном, відвертали небезпеки. А породіллі отримували менші кулони – їх належало ховати в одязі для успішного одужання після пологів. Крихітними намистинками було помережане й дитяче вбрання, щоб пустотливі малюки не потрапили в халепу.

Популярні товари

Дівчатам, котрі досягли шлюбного віку, дозволялось приміряти материні коралі – широкі разки, де застигла смола чергувалася із монетами, дзвіночками, бронзовими медальйонами та перлами. На Гуцульщині схожі вироби – «пацьорки» – кріпили й до головного убору і поясу-крайки. Вони охороняли молоду красуню від чужих наклепів, образ і болісних розчарувань.

Залицяючись до юнки, хлопець повинен був вручити їй каблучку з блискучим камінцем на знак серйозності своїх намірів. З тих пір союз, що утворювався між двома партнерами, був міцним, як металеве коло, і радісним, немов яскравий самоцвіт. Після одруження жінки прикрашали себе вигадливими бурштиновими кульчиками, брошками та шпильками – це не тільки демонструвало заможність і вишуканість, але й відвертало пожежі, злидні, пограбування. А воїни надягали підвіски із застиглої смоли та оленячого рогу, щоб наблизити перемогу.

Сучасні застосування:

Традиція носити бурштинові талісмани та обереги виросла в сучасних часах, ставши не лише символом давніх вірувань, а й популярним елементом сучасної культури. Люди використовують ці вироби у своєму повсякденному житті для забезпечення удачі, захисту та духовного благополуччя, незалежно від того, чи носять їх як прикраси, чи використовують для декорування дому.

  • Як обереги: Бурштинові алісмани та обереги залишаються популярними серед тих, хто вірить у їхню захисну силу. Люди носять їх на шиї, на зап'ястях або прикріплюють до одягу, щоб забезпечити собі захист від негативної енергії та злого ока.
  • Як елементи стилю: Багато людей носять бурштинові прикраси як елементи свого стилю. Вони вибирають талісмани та обереги, які відповідають їхнім особистим уподобанням і доповнюють їхні образи.
  • Для декорування дому: Багато хто використовує бурштинові вироби для декорування свого дому. Це може бути як статуетки або підвіски, так і бурштинові вкраплення в меблі або інші предмети декору.
  • Як подарунки: Бурштинові талісмани та обереги також часто використовуються як подарунки для різних випадків. Вони можуть стати особливим символом дружби, кохання або підтримки.

Сьогодні бурштинові вироби займають важливе місце в житті багатьох людей, допомагаючи їм зберігати зв'язок зі своєю культурною спадщиною, а також надавати захист та підтримку у сучасному світі.

Український бренд «Янтар Полісся» підготував для Вас безліч талісманів – поспішайте обрати свій!

Автор: Оксана Хованець

iconsiconsiconsiconsiconsiconsiconsiconsiconsiconsiconsiconsiconsicons